Teksto

  Am                   G
І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить
                     Dm                                Em 
Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить
                      Am                   G
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
                     Dm                       Em 
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:

Припев: 
   Am                              G               
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
  Dm                         Em
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
   Am                              G   
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
  Dm                                  Em               Am G Dm Em
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене,         мене

                                Am                            G
Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
                        Dm                                Em 
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.
                                   Am                                G
Кажуть, що природа — мати держить нас, як їм там тре,
                     Dm                      Em 
А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

Припев: 
   Am                              G               
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
  Dm                         Em
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
   Am                              G   
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
  Dm                                  Em               Am G Dm Em
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене,          мене

  Am G Dm Em
мене,          мене
                             
   Am                            G
Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
  F                                    Em 
Хоч би й дев'ять не вернуло, то десятий повернув
  Am                            G
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
  F                                    Em 
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!