Teksto

[Вірш 1]
Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий,
Та не від ві́тру, а від мін.
Зійшо́в Шевче́нка дух висо́кий —
І остовпі́в від на́ших змін.

Він ба́чить: не́бо там пала́є,
Та не від со́нця — від раке́т.
Залі́зо ка́посне літа́є,
Крива́вий пи́шучи сюже́т.

[хор]
Борі́ться ж, лю́ди — Бог помо́же,
Бо в нас і пра́вда, і зако́н.
А той, хто лі́зе в на́ше ло́же —
Хай йде́ до пе́кла чи в поло́н.

І бу́де син, і бу́де ма́ти,
Й поря́дні лю́ди на землі́,
Поще́знуть всі оті́ прокля́ті,
які́ зову́ться москалі́.

[Вірш 2]
Стої́ть Тара́с над кру́чей ти́хо,
Тай спогляда́є в далечі́нь:
Коли́сь несли́ тут хви́лі ли́хо —
Тепе́р несе́  вого́нь і дим.

І ду́ма гі́ркая у сло́ві
Йому́ стиска́є се́рце знов:
Чому́ж у рі́дній Украї́ні
Ще лл'є́ться украї́нська кров?

[chorus]
Борі́ться ж, лю́ди — Бог помо́же,
Бо в нас і пра́вда, і зако́н.
А той, хто лі́зе в на́ше ло́же —
Хай йде́ до пе́кла чи в поло́н.

І бу́де син, і бу́де ма́ти,
Й поря́дні лю́ди на землі́,
Поще́знуть всі оті́ прокля́ті,
які́ зову́ться москалі́.

[Вірш 3]
Та чу́є він — крізь гу́ркіт ста́лі,
Крізь ви́бухи та чо́рний дим —
Співа́ють хло́пці на прива́лі,
Жарту́ють жва́во й чу́тно спів.

І в тих пісня́х жива́ краї́на,
І сміх крізь вто́му і біду́,
Бо зна́ють: ви́стоїть Вкраї́на
Й переживе́ цю те́мну млу.

[міст]
Неха́й реве́ Дніпро́ широ́кий,
Неха́й гурко́че грі́зний грім —
Ще ста́не со́нце ясноо́ке
Над ві́льним бе́регом твої́м.

Садки́ вишне́ві ко́ло ха́ти
Знов зацвіту́ть. І яблуні́
Не бу́дуть чу́ти канона́ди,
В соло́дкому своєму сні.

[інструментальна перерва]

[остаточний/інший]
І Дніпр реві́теме не з го́ря,
Бо зна́є хви́ля між камі́ння:
Що з по́пелу, крізь дим та зо́рі
но́ве́ зроди́ться  поколі́ння.